Олександра Сакорська

ТВОРИ ВІЛЬГЕЛЬМА КОТАРБІНСЬКОГО У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ БОГДАНА ТА ВАРВАРИ ХАНЕНКІВ

Katar

Вільгельм Котарбінський (Неборув, 1849 – Київ, 1921)

 

ХУДОЖНИК-УНІВЕРСАЛ

30 листопада 2018 року – 170-та річниця з дня народження Вільгельма Олександровича Котарбінського. Поляк за походженням, він більшу частину життя провів у Києві. Саме тут його талант розкрився вповні та здобув  суспільне визнання.

Як і більшість митців доби модерну, Вільгельм Котарбінський був майстром універсального обдарування. Його станкові твори зберігаються у музейних та приватних колекціях, а монументальний живопис досі прикрашає інтер’єри Володимирського собору та кількох київських маєтків.

У Музеї Ханенків зберігаються твори Котарбінського, які репрезентують різні сторони його таланту: монументальний і станковий живопис, а також графіка.

 

НЕБОРУВ – РИМ – КИЇВ

Біографія Вільгельма Котарбінського, як і його творчість, сповнена романтичними пориваннями. Уродженець польського містечка Неборув, по закінченні гімназії він утік до Рима, аби навчатися живопису та полегшити болісні переживання особистого життя.  Природний талант допоміг 19-річному юнакові без художньої освіти виграти конкурс Римської Академії Святого Луки, а згодом здобути звання «Кращий рисувальник міста Рима». Втім, мешкати у «вічному місті» Котарбінському було вкрай важко. Брати Павло й Олександр Свєдомські, відомі живописці-академісти, буквально врятували юнака від голодної смерті. Вони запропонували йому долучитися до масштабного мистецького проекту: розпису стін Володимирського собору в Києві. Так Котарбінський став киянином і зрештою отримав славу одного з наймодніших київських живописців. Він прикрасив монументальними панно інтер’єри маєтків Ніколи Терещенка та Богдана Ханенка, створив безліч станкових картин, акварельних малюнків та рисунків сепією. У 1905 році «за известность на художественном поприще» Котарбінський отримав звання академіка. Художник помер у Києві і був похований на Байковому кладовищі.

 

МИТЕЦЬ І МЕЦЕНАТИ: ТВОРЧА СПІВПРАЦЯ

У Києві художник увійшов до інтелектуально-мистецького кола відомих колекціонерів та меценатів, зокрема, потоваришував із родинами Прахових, Терещенків та Ханенків. Котарбінський став членом Київського товариства старожитностей і,  разом із головою товариства Богданом Івановичем Ханенком, доклав багато зусиль до створення у Києві загальнодоступного музею (тоді – Художньо-промисловий та науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, тепер – Національний художній музей України). Ймовірно завдяки цій співпраці художник отримав одне із найважливіших замовлень. У 1891 – 1894 роках він виконав  декілька монументальних композицій для оформлення так званої Червоної Вітальні в особняку Ханенків на вулиці Терещенківській, 15.

 

КОТАРБІНСЬКИЙ + МАКАРТ

 

red

«Червона Вітальня»  особняку Ханенків

1890 – 1893 рр.

Сучасне фото

 

Інтер’єр Червоної Вітальні був задуманий у дусі неоренесансну, що відповідало загальній концепції внутрішнього оформлення будинку і  тогочасній моді на історичні стилізації. Перед художником постало непросте завдання: створити плафон, подібний до тих, що оздоблювали італійські палаццо доби Відродження. При цьому Вільгельм Котарбінський мав вступити у своєрідне мистецьке змагання з надзвичайно популярним австрійським живописцем, улюбленцем Відня, Гансом Макартом (1840 – 1884). У 1885 році Богдан Ханенко  придбав величну картину Макарта «Амури біля фонтану» і планував розмістити її у центрі стелі. Дванадцять композицій, створені Котарбінським, не лише «переспівують» макартівські мотиви, але й органічно вписані у фігурні рами, які утворюють вишукану композицію плафону.

 

Амур кидає троянди в воду

Вільгельм Котарбінський Амур, який кидає троянди у воду

Амур и птицы на ветвях

Вільгельм Котарбінський

Амур серед квітучих гілок та сині птахи

амур среди цветов

Вільгельм Котарбінський

Амур серед квітів

амур стреляет из лука

Вільгельм Котарбінський

Амур з луком

IMG_0435

Вільгельм Котарбінський

Метелик на квітучій гілці

 

ФРИЗ ЧЕРВОНОЇ ВІТАЛЬНІ: ЧОТИРИ ДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Окрім плафону, Котарбінський виконав для Червоної Вітальні  живописний фриз – чотири композиції, які розміщені у верхній частині стін, по периметру, – а також  два десюдепорти – панно над дверима.

Основну частину фриза займають зображення цивілізацій стародавнього світу: Єгипту, Греції, Риму та  узагальнену алегорію Сходу.

На східній стіні (навпроти вікон) розміщена «Алегорія Давнього Єгипту». За часів Котарбінського, завдяки досягненням єгиптології кінця 19 століття, єгипетські мотиви стали особливо популярними. Художники доби модерну черпали натхнення у щойно відкритих настінних розписах і артефактах, які надходили до музеїв Німеччини, Франції, Італії та Росії, разом із фотографіями та рисунками з розкопок. Вільгельм Котарбінський став чи не найвідданішим прихильником нового тренду. Про це свідчать численні деталі «Алегорії Давнього Єгипту». В центрі, у колонному залі, що мав асоціюватися із палацом у Карнаку або Луксорі, зображено фараона на троні, в оточенні сфінксів та арфістів. Над ним – сонячний диск із крилами, символ бога Ра. У центрі обох бічних  сцен – погрудні силуети фараонів із символами влади: жезлом-ціпком (нехех) та жезлом-крюком (хека). Давньоєгипетську стилізацію утворюють також численні  виразні деталі: блакитні квіти лотоса, силуети пальм, та скарабеї.

Египет Тронный зал

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Давнього Єгипту. Фрагмент

atributs

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Давнього Єгипту. Фрагмент

 

 

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Давнього Єгипту. Фрагмент

 

На південній стіні – зображення давньогрецького бенкету –  симпосія. За часів античності це було застілля, де гості насолоджувалися не лише їжею та напоями, а й філософськими бесідами та музикою. Зазвичай у симподії брали участь лише чоловіки, втім, в інтерпретації Котарбінського, серед присутніх, що слухають співця-аеда, є й жінки.

Greece_2

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Давньої Греції. Фрагмент

Greece

Давній Рим на північній стіні представлено ефектною сценою оргії.

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Давнього Риму. Фрагмент

 

На західній стіні, над вікнами, розміщена композиція, що традиційно вважалася алегорією східних цивілізацій. Нещодавно вдалося встановити імовірне джерело цього зображення. Котарбінський поєднав елементи двох камбоджійських храмових ансамблів: Ангкор Ват та Пре Кхан. Художник не бував у Камбоджі і найімовірніше знав ці пам’ятники із гравюр або фотографій.  Книги та альбоми, де вони були наведені, художник міг бачити у книгозбірнях Ханенків або Прахових. Сюжет «Алегорії країн Сходу» імовірно пов’язаний із індуїстським міфом про походження еліксиру безсмертя.

East

Вільгельм Котарбінський

Алегорія країн Сходу (на західній стіні)

Model

Архітектурна модель комплексу Ангкор на Всесвітній виставці в Етнографічному музеї. Париж, 1878 р.

 

СОН ТА СМЕРТЬ: ДЕСЮДЕПОРТИ ЧЕРВОНОЇ ВІТАЛЬНІ

На північному десюдепорті Червоної Вітальні (праворуч від вікон) розміщено  «Алегорія Сну» у вигляді окриленої голови з маковими квітами у волоссі. Ймовірно, прототипом цього зображення є скульптура античного бога сновидінь – Гіпноса – з колекції Британського музею. Квіти маку вважаються атрибутом Гіпноса, адже з макових зерен ще в давнину готували снодійне.

На південному десюдепорті (ліворуч від вікон) – «Алегорія Смерті». Джерелом зображення став горельєф «Медуза Ронданіні». Голова Горгони Медузи часто асоціювалася із самою смертю, адже навіть після того, як античний герой Персей подолав чудовисько, відсічена голова Медузи залишалася смертельно небезпечною.   

Персонажі десюдепортів на перший погляд не мають між собою нічого спільного – втім існують у межах одного ансамблю. Боги  сну та смерті, Гіпнос і Танатос, у Давній Греції вважалися братами, і їхні функції були подібними. Сон та Смерть відносили душі до іншого світу – тимчасово або назавжди.

 

 

Морфей

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Сну

Рисунок5

Голова бога Гіпноса,

Рим (?), 1-2 ст н.э.

бронза

Британський музей, Лондон                    

 

Горгона

Вільгельм Котарбінський

Алегорія Смерті

(Голова  Горгони Медузи)

Gorgona

Медуза Ронданіні

Рим, бл. I ст. н. е.

мармур

Мюнхен, Гліптотека

 

СТАНКОВІ ТВОРИ: ЗАГАДКИ АВТОРСЬКИХ НАЗВ

У фондах Музею Ханенків зберігаються ще чотири підписні твори Вільгельма Котарбінського. Це дві станкові картини та два малюнки, що поповнили колекцію у 1983 році. Донедавна авторські назви та сюжети цих творів залишалися невідомими. Їх вдалося встановити завдяки листівкам видавництв «Рассвет» (Київ) та «Акционерное Общество Гранберг в Стокгольме» (Стогкольм, Швеція), які були надруковані ще за життя Котарбінського.

 

IMG_8159

Вільгельм Котарбінський

Годування ібісів

близько 1900 – 1916

Полотно, олія

Інв. № 338 ЖК
Музей Ханенків

Кормление ибисов_лицо

Листівка видавництва «Рассвет»Напис на листівці: «Академикъ В. Котарбинскій. Кормленіе Ибисовъ»

 

Fog

Котарбінський, ВільгельмРанковий серпанок

близько 1900 – 1904

Полотно, олія

Інв. № 337 ЖК
Музей Ханенків

утренний туман_лицо

Листівка видавництва «Рассвет»

Напис на листівці: «В.А. Котарбинский. «Утренний туман»

 

Рисунок1

Вільгельм Котарбінський

Бабка

Папір, акварель

Інв. № 158-РК МХ
Музей Ханенків

Рисунок2

Листівка видавництва «Рассвет»

Напис на листівці: «80.В.А. Котарбинский. «Стрекоза»

 

 

Рисунок3 Вільгельм КотарбінськийСцена на каналі

Папір, акварель

Інв. № 157-РК МХ
Музей Ханенків

 

Рисунок4

Листівка видавництва «Акционерное Общество Гранберг в Стокгольме»

Напис на листівці: «В.А. Котарбинскій: «Рабы в ожиданіи»