ВЕНЕЦІЯ НАЙЯСНІША. VENEZIA LA SERENISSIMA

18 травня - 26 серпня 2018 року

Відкриття виставки «Венеція Найясніша/Venezia la Serenissima» Музей Ханенків присвячує святкуванню цьогорічного Міжнародного дня Музеїв. Виставку підготовлено спільно зі Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького у рамках проекту «Європейський вимір». Його метою є презентація у Києві творів європейського мистецтва з музеїв України. Культурний та історичний феномен Найяснішої Венеціанської республіки (Serenissima Repubblica di Venezia), що існувала майже протягом тисячоліття, лишив по собі незліченні твори мистецтва і довгу, досі незгасаючу луну. Саме географічне розташування Венеції між Сходом і Заходом, її одвічна боротьба зі стихією і прагнення до свободи, її славетна толерантність до іноземців, її міцний державний устрій, який завжди ґрунтувався на імперативній владі закону та повазі до особистості, – роблять венеціанську культуру особливо близькою нам сьогоднішнім. Водночас, історія Найяснішої, як чарівне люстро, віддзеркалює наші заповітні мрії про домінуючу роль освіти, мистецтва та науки, поєднання елітарної культури з масовою, гармонійне й прекрасне міське середовище, про гендерну і конфесійну рівність. 

Ріхардові Вагнеру, який обожнював Венецію і помер у цьому місті, належать міркування про досконалу сукупність різних мистецтв у одному витворі – Gesamtkunstwerk (всеосяжний артефакт). Італійською це звучить: Оpera d’arte totale, – і вповні може бути застосовано до Венеції, яка завжди дивувала світ не лише особливою архітектурою, живописом і музикою своїх геніальних маестро, але й своєю суцільною театральністю.

Не зазіхаючи на вичерпність, ми представляємо на виставці самобутні твори різних видів мистецтва 16 – 19 століть, які були народжені у Найяснішій, а також ті, що виникли під її впливом: портретний та пейзажний живопис і графіку (зокрема, мініатюри Розальби Карр’єри, картини К’яри Варотарі, Франческо Ґварді, Бернардо Белотто, Ґаспаре Діціані, Франческо Фонтебассо), славетне венеціанське скло і майоліку, порцеляну, текстиль і унікальні вироби меблярів. Ще один невеличкий розділ виставки має нагадати глядачеві дві напівзабуті історії про українців у Венеції. Вони пов’язані із благодійницькою діяльністю Богдана Ханенка та з творчістю «українського італійця» Джованні Кураха. Його картина, як і більшість творів з колекції Музею Ханенків, демонструється у цьому проекті вперше, після завершення ґрунтовної реставрації та досліджень.

Експонати розміщуються не лише у виставкових залах обох будинків Музею Ханенків, а й у постійній експозиції європейського мистецтва. Упізнаване маркування приведе до творів, пов’язаних із культурою Венеції та, ймовірно, вже давно знайомих шанувальникам Музею.

Новою є також мультимедійна презентація проекту: окрім коротких анотацій в експозиції, наші глядачі зможуть скористатися більш детальним електронним каталогом, доступ до якого відкрито у виставкових залах. Твори зі Львівської галереї мистецтв прокоментували їхні дослідники: Тарас Возняк, Оксана Козинкевич, Ігор-Андрій Жук – автори каталога «Венеція – стан душі», відповідні сторінки якого ми з їхнього ґречного дозволу також завантажили до мультимедійного додатку.

Сподіваємось, що усі ці нові можливості, пов’язані з темою Дня музеїв 2018 – «Гіперувімкнуті музеї: нові підходи, нова аудиторія» (Hyperconnected museums: New approaches, new publics), – допоможуть дізнатися більше про представлені твори.

Є також надія, що напередодні довгоочікуваного літа і сезону відпусток, виставка «Венеція Найясніша» надихатиме багатьох українців на нові мандри, можливі саме сьогодні, відколи Європа стала трохи досяжнішою.

Олена Живкова, куратор проекту

Виставку “Венеція Найясніша. Venezia la Serenissima” підготовлено за  ініціативою

Виноградової Віри Іллівни, генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків  та

Тараса Возняка, директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького

Музей Ханенків складає подяку:

  • колегам зі Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького: Тарасу Возняку, Оксані Козинкевич, Ігореві-Андрію Жуку
  • фахівцям Національного науково-дослідного реставраційного центру України: Ганні Волощук, Олександрі Головченко, Віктору Голубу, Вероніці Грабовець, Олександру Закусилі, Тетяні Коваленко, Олександру Орищаку, Володимиру Папушенко, Валерії Рода, Ірині Сапєгіній, Тетяні Тимченко, Дар’ї Цитович, Петру Чайці.
  • транспортній компанії «Кунсттранс Київ» в особі директора Світлани Мельник.
  • Бюро науково-технічної експертизи АРТ-ЛАБ: Олені Андріановій, Світлані Біскуловій
  • Студії медаікомунікацій “3MR STUDIO” за розробку мобільного додатку “LINZAR”, який дозволяє відвідувачам музею дізнатись більше про експонати виставки
  • ПП «Світ рамок» в особі Юрія Кирилюка

Куратор виставки: Олена Живкова

Наукові дослідження та автори текстів: Мар’яна Варчук, Світлана Гудзинська, Катерина Дмитриєнко, Олена Живкова, Людмила Кравченко, Олена Крамарева, Анастасія Мацело, Оксана Мусієнко, Таліна Михайлова, Олександра Сакорська, Олена Шостак.

Передекспозиційна підготовка експонатів: Людмила Гуйко, Степан Єрмоленко, Володимир Цитович

Фотозйомка: Анатолій Педченко, Володимир Цитович

Дизайн: Світлана Гудзинська, Марія Колосова

PR-комунікація: Ольга Носко

Технічне забезпечення: Олег Білий, Григорій Ковиня, Ігор Куліков, Ігор Ленець, Олег Мельник,

Олена Мітякіна.