Пропустити навігацію

Автор:

Антоніо Канова (Поссаньо, 1757 – Венеція, 1822)

Назва:

Алегорія Миру

Датування:

19-20 ст.

Місце створення:

Італія

Матеріал та техніка:

мармур, різблення

Розміри:

192х93,5х84,5 см

Інвентарний номер:

133 СК

Джерело надходженння:

.

Розділ колекції:

Європейська скульптура

Тип предмета:

Скульптури

Коментар куратора

Твір одного із найталановитіших скульпторів неокласицизму Антоніо Канови був виконаний на особисте замовлення державного канцлера Росії графа Миколи Петровича Румянцева (1754 – 1826). За його задумом статуя мала увічнити діяльність трьох поколінь російських дипломатів із роду Румянцевих. Головне призначення дипломатії канцлер вбачав у розв’язанні міжнародних конфліктів мирним шляхом. М. П. Румянцев пишався тим, що він сам, його дід та його батько брали участь в укладанні трьох міжнародних мирних угод – Абовської (1743 р.), Кучук-Кайнарджийської (1774 р.) та Фрідріхсгамської (1809 р.). За його побажанням Антоніо Канова викарбував на колоні ці назви та дати. Скульптор працював над замовленням в Італії, у 1811 – 1815 рр., саме тоді, коли Росія, яка щойно звільнила народи Європи від наполеонівської навали, повсюдно сприймалася як носій миру. Втім, Канова надав алегорії ширшого змісту: в образі прекрасної крилатої богині він не тільки уособив державу-Переможницю, але й втілив довічну загальнолюдську мрію про мир, як всесвітнє добро та злагоду, що завжди долає зло – війну і ворожнечу. Страхітливу загрозу війни персоніфіковано в образі велетенського змія, якого попирає богиня. Антоніо Канова сповідував принципи неокласичного мистецтва, що базувалося на відродженні традиції античності – «благородної простоти та мовчазної величі», як писав сучасник скульптора історик Йоган Вінкельман. Не без впливу цього знавця античності Канова був закоханий у бездоганні, дещо ідеалізовані форми класики. У пошуку виразних деталей він звернувся до археологічних знахідок, зокрема до античної нумізматики. © О.Ж.