Пропустити навігацію
Двоє чоловіків на пагорбі молитовно звертаються до ангела, що на небесах.

Автор:

Ян ван де Вельде ІІ (1593 – Енкгейзен, 1641) за Мойсесом ван Втенбруком (1595 – 1647)

Назва:

Архангел Рафаїл залишає Товію і Товіта. Аркуш 4 з серії «Історія Товії»

Датування:

17 століття

Місце створення:

Матеріал та техніка:

папір, офорт

Розміри:

169х202

Інвентарний номер:

3166 ГР

Джерело надходженння:

З колекції Василя Щавинського (1868 - 1924)

Виставки:

"Дар Василя Щавинського 24.01.2020 - 18.04.2020"

Розділ колекції:

Європейська гравюра

Коментар куратора

Оповідь про Товію складає більшу частину біблійної Книги Товіта.

Товіт був праведним старцем, який осліп. Передчуваючи скору смерть, він вирішив послати свого сина Товію по гроші, які колись лишив на збереження у чоловіка, що жив у іншому місті. Товія шукав супутника, який би провів його у незнайомий край, і зустрів архангела Рафаїла, який назвався його родичем і вирушив із ним у подорож.

Дорогою, за підказкою архангела Товія виловив величезну рибу (Аркуш 3) і вийняв із неї печінку, серце і жовч. Прибувши до місця призначення, він забрав гроші, а потім провідав свого дальнього родича, який жив у тому ж місті і мав дочку Сару. Дівчину сім разів видавали заміж, проте демон вбивав її чоловіків у першу шлюбну ніч. Ангел вмовив Товію одружитися із Сарою і навчив його, як прогнати демона за допомогою куріння із серця і печінки риби, що її Товія виловив дорогою.

Щасливий батько Сари нагородив Товію половиною свого майна, тож юнак повернувся додому багатієм. За порадою ангела, Товія намастив сліпі очі свого батька рибною жовчю, і зір повернувся до старого. Вдячні батько і син хотіли віддати половину свого багатства ангелу. Тоді він відкрив їм свою суть і звелів дякувати Богові (Аркуш 4).

Дослідники вбачають у цьому сюжеті вплив давнього персидського та ассирійського фольклору. Зокрема, Товію супроводжує пес – тварина нечиста для юдеїв, втім шанована і навіть священна для сусідніх народів. «Чарівний помічник», роль якого тут виконує архангел Рафаїл, – мотив поширений у світовому, зокрема європейському, фольклорі.