Бекцзе, бог-покровитель воїнів

В 16 столітті завдяки формуванню дипломатичних союзів та релігійних зв’язків між тибетською буддистською школою гелуг та монгольськими ханами монгольське божество війни Джамсаран (тибетською – Бекцзе або Чжамсінг) було включене до числа грізних «захисників вчення». Згідно традиції, Джамсаран/Бекцзе був навернений в буддизм Третім Далай-ламою під час місіонерської мандрівки Монголією. Бекцзе став вважатися одним з особистих захисників далай-лам, покровителем тибетського монастиря Таші Лгунпо і охоронцем скарбниці тибетської теократичної держави.

В самій верхній частині тангка представлено засновника школи гелуг – Цзонгаву – та його двох головних учнів.

Зображення Бекцзе (як і багатьох інших «захисників вчення») являє собою складне поєднання елементів, одні з яких походять з індійської традиції, інші ж є власне тибетськими. Божество асоціюється з червоним кольором – його шкіра червона, а зброя – мідна. Лотос, на якому постає герой твору, здіймається з моря крові.

Моторошний лик Бекцзе спотворений гнівом. Однією рукою він здіймає меч, іншою підносить до уст серце й легені переможеного ворога. Це означає, що він здатен знищити саму сутність супротивника. Подібно до будд та бодгісатв в гнівних подобах, він танцює на тілах переможених (двоє коней та дві людські постаті0. Звернемо увагу на гротескні личини переможених – це не звичайні люди, а демони.

Головного героя твору супроводжує дружина Донгмарма (З Червоним Ликом) верхи на ведмеді та бог Амійн Ецзен верхи на вовці. Вважається, що Амійн Ецзен вночі мандрує з одного краю світу до іншого, закликаючи злі сили стати на шлях істини.

Невідомий автор тангка виявляв особливу увагу до орнаментально трактованих деталей. Зображення схоже на складний плетений візерунок, серед якого з першого погляду можна розрізнити лише лик і руки Бекцзе.

Євген Осауленко