Пропустити навігацію
Тарілка із зображенням китаянки та дитини. Довкруж зображені вази із квітами, сувоями і пір'ям павича. Жінка і дитина, ймовірно, спілкуються про книгу, що лежить на столі.

Автор:

Невідомий

Назва:

Тарілка із китаянкою та дитиною

Датування:

Доба Цін (1644–1911), період Йонджен (1722–1735)

Місце створення:

Китай

Матеріал та техніка:

Порцеляна, надполив’яний розпис емалями

Розміри:

h – 4 см; d – 19,6 см.

Інвентарний номер:

40 ДВ

Джерело надходженння:

З колекції Ханенків

Розділ колекції:

Мистецтво Китаю

Коментар куратора

Тарілка із китаянкою і дитиною є цінним зразком порцеляни часів правління імператора Їньджень (девіз правління Йонджен, кит. 雍正, Yōngzhèng, 1722–1735).

У цей час набула поширення порцеляна із поліхромним розписом надполив’яними непрозорими емалевими фарбами яскравих світлих кольорів: рожевого, лимонно-жовтого, лавандового та білого.

Поява цього фарфору, вірогідно, була спричинена поширенням у Китаї європейських емалевих виробів.

За рахунок вмісту часток колоідного золота й олова емаль після випалу набувала різних відтінків рожевого кольору: від блідо-рожевого до яскравого рубінового.

Французькі дослідники 19 століття назвали усі вироби, де у розписі присутня рожева емаль, famille rose «рожеве сімейство».

Китайські назви такого фарфору феньцай (кит. 粉彩, fěncǎi), тобто "змішана полива" або "м’які пастельні кольори" та янцай (кит. 洋彩, yángcǎi), що перекладається як "іноземні кольори". Рідше зустрічається жваньцай (кит. 软彩, ruǎncǎi) – "м’які кольори".

У дзеркалі тарілки на стилізованому п’ятипелюстковому листку зображена композиція із китаянкою, що сидить за столом, та дитиною навпроти неї. Ймовірно, вони розмовляють про розгорнуту книгу, що лежить на столі.

Художник-кераміст скрупульозно відобразив найдрібніші деталі одягу й зачіски красуні, риси облич персонажів та предмети, що їх оточують.

При уважному розгляді побутова сценка набуває додаткового доброзичливого змісту, адже образ жінки із дитям у багатьох культурах є символом материнства, продовження роду, побажання народження здорових нащадків.

У Китаї одним із улюблених сюжетів на цю тему було зображення близнюків Хе-Хе, одного з яких спостерігаємо на тарілці. Його легко впізнати за своєрідною зачіскою та незмінним атрибутом у руці, ще одним символом дітонародження – гранатом.

Чому художник-кераміст замість традиційної пари близнюків зобразив тільки одного з них? Ймовірно, цьому посприяв вплив зображень Богоматері із немовлям Ісусом Христом, розповсюджуваних християнськими місіонерами, які в той час перебували у Китаї.

Ольга Новікова