Пропустити навігацію
Тарілка із зображенням китаянки та дитини. Довкруж зображені вази із квітами, сувоями і пір'ям павича. Жінка і дитина, ймовірно, спілкуються про книгу, що лежить на столі.

Автор:

Невідомий

Назва:

Тарілка

Датування:

Доба Цін (1644–1911), період Йонджен (1722–1735)

Місце створення:

Китай

Матеріал та техніка:

Порцеляна, надполив’яний розпис емалями

Розміри:

h – 4 см; d – 19,6 см.

Інвентарний номер:

40 ДВ

Джерело надходженння:

З колекції Ханенків

Розділ колекції:

Мистецтво Китаю

Коментар куратора

Тарілка із китайською пані та дитиною є цінним зразком порцеляни часів правління імператора Їньджень (девіз правління Йонджен, кит. 雍正, Yōngzhèng, 1722–1735).

У цей час набула поширення порцеляна із поліхромним розписом надполив’яними непрозорими емалевими фарбами яскравих світлих кольорів: рожевого, лимонно-жовтого, лавандового та білого.

Поява цього фарфору, вірогідно, була спричинена поширенням у Китаї європейських емалевих виробів.

За рахунок вмісту часток колоідного золота й олова емаль після випалу набувала різних відтінків рожевого кольору: від блідо-рожевого до рубінового.

Французькі дослідники 19 століття називали такі вироби "рожеве сімейство" (фр. famille rose).

Китайські назви такого фарфору феньцай (кит. 粉彩, fěncǎi), тобто "змішана полива" або "м’які пастельні кольори" та янцай (кит. 洋彩, yángcǎi), що перекладається як "іноземні кольори". Рідше зустрічається жваньцай (кит. 软彩, ruǎncǎi) – "м’які кольори".

У дзеркалі тарілки, на стилізованому п’ятипелюстковому листку, зображено композицію із китайською пані, що сидить за столом, та дитиною навпроти неї.

Художник-кераміст скрупульозно відобразив найдрібніші деталі одягу й зачіски красуні, риси облич персонажів та предмети, що їх оточують.

Під час розгляду побутова сценка набуває додаткового благозичливого змісту, адже образ жінки із дитям у багатьох культурах є символом материнства, продовження роду, побажання народження нащадків.

У Китаї одним із улюблених сюжетів на цю тему було зображення близнюків Хе-Хе, одного з яких спостерігаємо на тарілці. Його легко впізнати за своєрідною зачіскою та незмінним атрибутом у руці, ще одним символом дітонародження – гранатом.

Чому художник-кераміст замість традиційної пари близнюків зобразив тільки одного з них? Ймовірно, цьому посприяв вплив зображень Богоматері із немовлям Ісусом Христом, розповсюджуваних християнськими місіонерами, які в той час перебували у Китаї.

Ольга Новікова