Пропустити навігацію

(Середа - Неділя, 10:30 - 17:30)

м. Київ, вул. Терещенківська 15-17

Налаштування шрифтів та кольору сайту

Автор:

Пітер Пауль Рубенс (Зіген, 1577 – Антверпен, 1640)

Назва:

Бог ріки Шельди, Кибела та богиня міста Антверпена. Моделло

Датування:

16-18 ст.

Місце створення:

Фландрія

Матеріал та техніка:

дуб, олія

Розміри:

28х37 см

Інвентарний номер:

12 ЖК

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків

Розділ колекції:

Європейський живопис

Тип предмета:

Картини

Коментар куратора

У 1608 р., повернувшись з Італії, Пітер Пауль Рубенс відкрив у Антверпені власну майстерню, де фаховий вишкіл отримало чимало знаменитих у майбутньому художників, зокрема: Антоніс ван Дейк, Якоб Йорданс, Ян Брейгель. У роботі цього ательє, куди стікалися замовлення від можновладців різних країн, велику роль відігравали підготовчі ескізи майстра. Здебільшого вони були виконані олійними фарбами на невеликих дубових дошках. Швидкі нариси – bozzetti, або більш ретельні – modelli – Рубенс створював так же часто, як інші живописці – замальовки на папері. Після того, як початкова композиція була погоджена із замовником, ескіз передавався помічникам, які і втілювали ідеї майстра у творі великого формату. На кінцевому етапі сам Рубенс останніми віртуозними правками завершував спільну роботу майстерні. У 17 ст. подібна «артільна» практика була вельми поширеною. Твір Бог ріки Шельди, Кибела та богиня Антверпена, придбаний Б. І. Ханенком у Парижі з колекції барона де Бернонвіль, має особливу цінність, оскільки відноситься до небагатьох відомих на сьогодні моделло раннього періоду творчості Рубенса. Ймовірно, наш ескіз є однією із найбільш ранніх живописних фіксацій важливої для Рубенса теми союзу Землі та Води. Близько 1618 р. цей сюжет отримав блискуче втілення в однойменній картині Ермітажу. Окремі деталі ермітажного полотна були написані помічниками, тоді як ескіз належить виключно пензлю самого майстра. Символи двох стихій, чоловіче божество води та жіноче – землі, зображені в оточенні атрибутів Добробуту та Миру. Ріг, наповнений збіжжям і фруктами, та приборканий тигр, що тягнеться до рослинних плодів, нагадують про античну «золоту добу», коли між людьми та нехижими ще тваринами панувала злагода. Ця тема пов’язана із відомою формулою, поширеною в емблематичній літературі з 16 ст. : Ex pace liberatаs – Добробут – від миру. Ідею союзу стихій Рубенс втілює, зокрема, через композицію, поєднуючи аркою гроту звернені одна до одної фігури. На початку 17 ст. сюжет мав додатковий політичний підтекст. Гирло ріки Шельди, на якій стоїть Антверпен, було перекрито ворогуючими із Фландрією голландцями, що призвело до занепаду торгівлі. Починаючи з 1609 р., коли було встановлено 12-річне перемир’я, й мешканці Антверпена прагнули повернути місту статус найбільшого в Європі морського порту, ця політична проблема набуває особливої актуальності та стає чи не головною темою фламандського алегоричного живопису. Уособлюючи у чоловічій постаті річкове божество Шельди – Скальдіса, в юній дівчині з фруктами – Кибелу, богиню родючості (тобто плідну фламандську землю), а у постаті жінки в короні – богиню-покровительку Антверпена, Рубенс мистецьки доводить гармонійність їхнього союзу. Художник сподівався, що «тутешні землі знов розквітнуть», як писав він сам. Аби вирішити конфлікт миром, окрім художніх аргументів майстер докладав також дипломатичних зусиль. © О.Ж. Розділ колекції: Європейський живопис