Пропустити навігацію
Глибока чаша, вкрита яскраво-синьою поливою та оздоблена візерунком у вигляді хреста та серцевидних медальйонів

Назва:

Чаша ладжвардіна

Датування:

Початок 14 століття

Місце створення:

Кашан, Іран

Матеріал та техніка:

Фаянс; кобальтова полива, емалі, золочення

Розміри:

D: 15, 5 см

Інвентарний номер:

692 БВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Крачковская, В. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Відтиск з «Записки Коллегии востоковедов» при Азійському музеї Академії наук СРСР, т. ІІ, вип.1. Ленінград: 1927. 2. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 3. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 4. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 5. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Мистецтво Середньовічної Персії" (Музей Ханенків, 2003 р.) "Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (Музей Ханенків, 11. 2017- 02. 2018, ). У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Чаша представляє розкоші іранського елітного побуту доби Ільханідів. Назва техніки пішла від перського слова «ладжвард», що означає «ляпіс-лазур». Проте, із мінералом лазуритом вироби «ладжвардіна» пов’язує лише яскравий та глибокий відтінок синього, зумовлений застосуванням в керамічному декорі коштовної поливи на основі оксида кобальта. Политу глазуррю й випалену посудину далі оздобили надполив’яним розписом емалями та аплікацією листковим золотом. Після цього чашу піддали повторному випалу в спеціальній низькотемпературній печі.

В Україні зберігається лише 2 предмети іранської кераміки ладжвардіна, обидва належать Музею Ханенків.

Ганна Рудик