Пропустити навігацію
Внутрішня поверхня дна чаші для вина з гравірованим зображенням сонця та розмаїття морських тварин серед хвиль

Автор:

Невідомий

Назва:

Чаша з фігурними сценами

Датування:

Кінець 14 століття

Місце створення:

Іран, регіон Фарсу (?)

Матеріал та техніка:

Мідний сплав; кування, карбування, гравірування, інкрустація золотом і сріблом

Розміри:

Висота: 11 cм

Інвентарний номер:

151 БВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2.Рудик, Г. Семантика образів рослин і тварин в іконографії іранської торевтики13-15 століть" у "Ханенкіські читання. Матеріали науково-практичної конференції". Київ: Кий, 2003. 3. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 4. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 5. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Мистецтво Середньовічної Персії" (Музей Ханенків, 2003 р.) "Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (Музей Ханенків, 11. 2017- 02. 2018, ). У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Чашу, призначену, ймовірно, для вина, було виготовлено наприкінці 14 століття, коли Іран став частиною імперії Тимуридів. Однак політичні зміни мало вплинули на культуру та смаки іранської еліти. У мистецтві обробки металу 14-15 століть продовжувався зліт декораційного начала. Всю зовнішню й почасти внутрішню поверхню чаш оздоблено мерехтливою грою елементів тонкого карбування, гравірування, інкрустації сріблом, червоною міддю та золотом. Складний, багаторівневий малюнок засновано на бездоганних математичних розрахунках.

Центральний ярус зовнішніх стінок оздоблено сценами царських аудієнцій та розваг, що чергуються з круглими медальйонами «райської» тематики (птахи на тлі пишної рослинності). Зовнішній бік дна рясніє тваринними образами: зайці, собаки, лебеді, сфінкси. На особливу увагу заслуговує декор дна зсередини. Сонце в центрі оточують морські хвилі, в яких нуртує ціле царство підводної живності: розмаїті риби (скат, риба-меч, акула та ін..), черепахи, дельфіни, водоплавні птахи і навіть міфічні «морські» люди.

Попри релігійну заборону, давньоіранська традиція споживання вина продовжувалася й за часів ісламу. Тюркські та монгольські очільники країни надавали велике значення доісламським ритуалам інвеститури правителя та іншим військово-політичним церемоніям, невід’ємною частиною яких була спільна учта. Водночас, у житті іранської міської еліти значну роль відігравало дозвілля, зокрема у вигляді п’янких бенкетів, що поєднувалися з музичними та поетичними імпрезами. Важливе значення в цьому контексті мала суфійська філософсько-поетична традиція, в якій вино й сп’яніння набули сакрального смислу.

Форма чаші вказує на ймовірне виготовлення посудини у регіоні Фарс на півдні Ірану.

Ганна Рудик