Пропустити навігацію
Портрет юнака-чашника в саду на повен зріст у повороті на три чверті. У руках юнака - пляшка у форму гарбуза -горлянки. Юнак вбраний в зелений халат, на плечах - оранжевий шарф.

Автор:

Реза Аббасі. 1575 - 1635

Назва:

Чашник (Портрет юнака). 1627-1628

Датування:

1627-1628

Місце створення:

Ісфаган, Іран

Матеріал та техніка:

Папір, гуаш, золото, чорнило

Розміри:

Висота: 22,3 см, ширина: 13,5 см

Інвентарний номер:

449 ГРВ

Джерело надходженння:

З колекції Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко в 1918 році, націоналізовано більшовиками в 1919 році. Ймовірно, придбане Ханенками з колекції Фредріка Мартіна у Парижі 1914 року.

Публікації:

. Крачковская, В. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Відтиск з «Записки Коллегии востоковедов» при Азійському музеї Академії наук СРСР, т. ІІ, вип.1. Ленінград: 1927. 2. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 3. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 4. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 5. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків)."Істини вина у творах світового мистецтва з колекції Музею Ханенків" (10.2016 – 02.2017, Музей Ханенків). Постійна експозиція зали мистецтва ісламу (2006 - 2011).

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Згідно з написом на аркуші, автором композиції є Реза Аббасі (Різа-йї Аббасі), найвидатніший іранський художник 17 століття, якого європейці називали «перським Рембрандтом». Засновник нового стилю в живописі та голова знаменитої ісфаганскої школи, Реза Аббасі відійшов від барвистості класичної іранської мініатюри і звернувся до більш стриманої та незвичної за відтінками палітри кольорів. За головний засіб виразності він обрав тонку й чутливу – каліграфічну – лінію.

Ключовим жанром творчості майстра став портрет з елементами психологізму.

Чашник (виночерпій, підчаший, перською – сакі) – юнак, який прислужував на банкетах, розливаючи гостям вино. Сулія у правиці хлопця свідчить про його роль. Хлопець вбраний у малахітово-зелений халат, оранжевий шовковий шарф-пояс розв’язано й недбало накинуто на плечі. Чуттєве повновиде обличчя, примружені у млості очі, кучері, що спадають на щоки, маленькі ніжні руки й граційна постава, плавні вигини якої ніби повторює гнучке гілля рослин – усе відповідає образному канону зманіженого юнака-сакі.

Вродливі чашники часто ставали об’єктами захоплення й любові, котрим поети присвячували вірші: «Сакі, осяй нам кубки пожежею вина! / Музико, грай, бо мрії справдилися сповна! / Я в чаші бачу одсвіт коханого обличчя! / О ви, кому незнана моя любов хмільна!» (Гафіз (1315–1390). Диван. Переклад В. Мисика)

Утім, перед нами, вірогідно, дещо більше, ніж зображення вродливого хлопця, який на мить замріявся у квітучому саду. В символічній системі ісламської містичної філософії та поезії відкрите знання dhahir мало своїм корелятом приховане духовне знання – batin. Відтак образ прекрасного виночерпія на вищому смисловому рівні уособлював «ідеального коханого» – самого Бога, любові якого палко прагне душа людини. Вино, що ним чашник наділяє спраглих – це божественна істина. А стан сп’яніння – запаморочення від переживання граничного злиття з Всевишнім, в якому людина втрачає власне «я».

Ганна Рудик