Пропустити навігацію
Портрет дівчинки з цуценям на руках в декоративному овальному обрамленні.

Автор:

Карло Антоніо Порпораті (Вольтерра, 1740 – Турин, 1816) за Жаном Батістом Грьозом (1725 – 1805)

Назва:

Дівчинка з собакою

Датування:

18 - 19 століття

Місце створення:

Матеріал та техніка:

офорт, гравюра різцем

Розміри:

415х232

Інвентарний номер:

2728 ГР

Виставки:

«Дитячий світ. Образ дитини в європейському мистецтві XVI – XIX ст.»

Розділ колекції:

Європейська гравюра

Коментар куратора

Про картину Жана Батіста Грьоза, за якою зроблена ця гравюра, французький філософ і критик доби Просвітництва Дені Дідро писав: «Обличчя [дівчинки] сповнене життям… Ці очі бачать; з поволокою і зволожені, вони є такими, якими і мають бути очі; в їх куточках тінь чи блиск, як того вимагає природа…» Дійсно, Ґрьозу вдалося вловити щось суто дитяче в образі своєї доньки Луїзи- Ґабріель, особливо у її погляді.

На відміну від портретистів 17 ст., художник вже не розглядає дитину як зменшену версію дорослого, не підкреслює її суспільний статус.

Цей портрет віддзеркалює суттєві зміни, які відбулися в ставленні до дитини у 18 столітті. В цей період маленьких членів родини сприймають як милих, тендітних і цікавих створінь, ще незаплямованих впливом оточуючого світу.

Дорослі із замилуванням спостерігають за поведінкою та іграми малих, слухають їхнє белькотання. Проте до дитини все ще ставляться не як до повноцінної людини, а радше як до маленької кумедної істоти, яка здатна розважити дорослих усілякими витівками. Щойно вона підростає і стає більш свідомою, інтерес до неї втрачається. Тому популярними були саме такі зображення гарненьких малят з пухкими щічками і шовковистими локонами, часто з такими самими милими, веселими і ласкавими домашніми песиками або з іншими домашніми улюбленцями.