Пропустити навігацію
Фрагмент тканини малинового кольору. Фігурне зображення включає вершника на коні та полоненого, які рухаються довкола  дерева з великим птахом у гілллі.

Назва:

Фрагмент золотного лампаса зі сценою полону

Датування:

16 століття

Місце створення:

Іран

Матеріал та техніка:

шовк, металева нитка; лампасне ткацтво

Розміри:

довжина – 107 см; ширина – 34 см

Інвентарний номер:

365 БВ

Джерело надходженння:

З колекції Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко в 1918 році, націоналізовано більшовиками в 1919 році.

Публікації:

1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2. Ласикова Г., “Язык птиц" на сефевидском халате со сценой пленения" у "Ханенківські читання. Матеріали науково-практичної конференції". Київ: Кий, 2003. 3. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 4. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017. 5. Рудик Г. Мистецтво ісламу в колекції Національного Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у зб. "Мистецтво ісламу в музеях України". Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків). Постійна експозиція зали мистецтва ісламу (2006 - 2010).

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

На піку придворної моди доби Сефевідів – «лицеві» тканини, візерунки яких включали зображення людей. Унікальним взірцем цього типу є золотний лампáс із зображенням сцени полону. Одна з найскладніших за технологією та найкоштовніших тканин в Ірані, золотний лампас передбачав застосування у візерунку до 10 шовкових ниток різного кольору. Включення золотної та срібної ниток – шовку, обвитого золотою чи срібню фольгою – свідчить про походження тканини з шахських майстерень-кархане.

Сцена, виткана на лампасі, віддавна збуджує надзвичайний інтерес учених. Навколо великого дерева (платана чи клена), в гіллі якого сидить великий казковий птах, їде на коні вершник, ведучи на аркані полоненого. Позаду вершника сидить дитина, над ними півень летить до дерева. Інтерпретацію сцени як політичного маніфесту з нагоди переможних походів сефевідського шаха Тагмаспа І до Грузії (1540 та 1553) доповнює альтернативне містико-філософське тлумачення сюжету. Згідно з ним сцена полону розглядається як алегорія долання людиною її шляху до Бога. Вершник – Учитель, який веде Учня-полоненого складними шляхами пізнання вищої істини, уособленої в образі міфічного давньоіранського птаха-Симурга. Кільце у вусі полоненого, яке свідчить про його статус раба, добре узгоджується з суфійською ідеєю самозречення учня та повного віддання себе у руки духовного наставника.

Вершника зображено у характерному сефевідському вбранні 16 століття: тюрбан намотано довкола високого ковпака-таджа, число бганок тюрбану символізує 12 праведних шиїтських імамів.

Раритет колекції, фрагмент лампáсу є однією з 7 відомих у світі частин коштовного чоловічого халату. Вбрання, ймовірно, належало до гардеробу котрогось із членів шахської родини. Київський фрагмент є одним з двох найбільших за розміром.

Ганна Рудик