Назва:
Глек з яйцевидним тулубом
Датування:
12 - початок 13 століття
Місце створення:
Іран
Матеріал та техніка:
Мідний сплав; кування, карбування, гравірування
Розміри:
Н: 36 см
Інвентарний номер:
165 БВ
Джерело надходженння:
З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.
Публікації:
Крачковская, В. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Відтиск з «Записки Коллегии востоковедов» при Азійському музеї Академії наук СРСР, т. ІІ, вип.1. Ленінград: 1927. 2. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 3. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 4. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.
Виставки:
"Мистецтво Середньовічної Персії" (Музей Ханенків, 2003 р.) "Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (Музей Ханенків, 11. 2017- 02. 2018, ). У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.
Розділ колекції:
Мистецтво Ірану
Коментар куратора
Форма глека з яйцевидним тулубом, циліндричною шийкою та плодом граната на ручці відома ще з 10 століття. Центральний мотив – пара крилатих сфінксів – є давнім знаком влади й захисту. Образи різних птахів на шийці та тулубі глека символізують зв'язок з небесами, а химерні змієподібні зайці обабіч ручки, ймовірно, позначають земний світ. У цілому декор глека висловлює побажання всебічного щастя його власнику. Плід гранату на ручці виконував, окрім практичної ролі упору для великого пальця, ще й важливу магічну роль. Гранат, доісламський символ родючості та життя, мав оберігати воду чи вино від отрути чи псування.
Ганна Рудик