Пропустити навігацію

(Середа - Неділя, 10:30 - 17:30)

м. Київ, вул. Терещенківська 15-17

Налаштування шрифтів та кольору сайту

Автор:

Невідомий

Назва:

Гобелен-мільфльор із зображенням замку

Датування:

16-18 ст.

Місце створення:

Нідерланди

Матеріал та техніка:

вовна, ручне ткацтво

Розміри:

280х224см

Інвентарний номер:

72ТК

Джерело надходженння:

з колекції Ханенків

Розділ колекції:

Європейське декоративне мистецтво

Тип предмета:

Текстиль

Коментар куратора

Мільфльор (фр. mille-fleurs – буквально «тисяча квітів») – це середньовічний настінний килим, тло якого заткане безліччю рослин, переважно квітами. Найпершими центрами виробництва мільфльорів були міста Південних Нідерландів, які згодом відійшли до Франції та Бельгії: Аррас, Турне, Лілль, а пізніше – Брюссель. Вважається, що такі килими виникли під впливом давньої французької традиції: під час свята Тіла Христового шлях церковної процесії устилали тканиною, до якої було прикріплено безліч живих квітів. На цьому мільфльорі виткано квітучу галявину перед замком. По обидва її боки – два дерева: гостролист (падуб) і яблуня. Поляна всуціль вкрита барвистими маргаритками, різнокольоровими дзвіночками, нарцисами, листям та квітом подорожника. Зображення деяких квітів дзеркально повторюється. У такий спосіб ткачі уникали одноманітності, кілька разів використовуючи один і той самий шаблон. Хоча роботі над килимом зазвичай передувало спостереження за реальними рослинами, ані сама техніка ткацтва, ані умовність, властива мистецтву Середньовіччя, не сприяли ботанічній достовірності. Особливістю мільфльорів є також те, що квіти на них розташовані ярусами – жодна не затуляє іншу, як було б на справжній галявині. Всі рослини, і на першому плані, і вдалині, одного розміру, адже у середньовічному мистецтві перспективні скорочення ще не застосовувалися. Колір теж є достатньо умовним, що пов’язано із обмеженою кількістю природних пігментів, доступних тогочасним красильникам. Вельможні власники мільфльорів, мандруючи з одного замка до іншого, згортали їх у сувої та брали із собою, аби швидко зробити чергову оселю розкішною. Через такий активний вжиток більшість подібних шедеврів середньовічного ткацтва до сьогодні збереглася лише фрагментарно. Зблизька видно, що ханенківський мільфльор також складається із кількох частин, які ймовірно походять від різних килимів однієї серії.