Коментар куратора

Ікону вважають найдавнішим із чотирьох синайських образів київської колекції. Іоанн Предтеча, як перший провісник приходу Месії, зображений у традиційній позі пророка: із піднесеною догори правицею, що спрямована до медальйону з протомою (напівпостаттю) Христа. У лівій руці провидець тримає сувій із грецьким написом – цитатою з Євангелія від Іоанна: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріх світу». В іншому медальйоні, праворуч, розміщено зображення Богоматері. Іоанн вдягнений у темно-сірий хітон, підперезаний чорним паском із металевими застібками, яскраво-вохристий плащ-гіматій та традиційну для його зображень мілоть з овечої вовни – вбрання відлюдника, який в очікуванні Месії усамітнився в пустелі. Саме у цій іконі вплив пізньоантичного живопису є найвідчутнішим. Постать Хрестителя відтворено у властивому античній традиції різкому контрапості: вказуючи правою рукою на зображення Христа, Предтеча звертає до нього повний експресії схвильований лик, тоді як коліна і стопи Іоанна розгорнуті у протилежну сторону. Духовна екзальтація пророка знаходить відлуння у зображенні бурхливих складок його одягу, переданих динамічними мазками – місцями довгими і гнучкими, місцями – різкими й короткими. Натхненне обличчя, обрамлене довгим кучерявим волоссям із сивиною, передано з реалістичною точністю, майже «портретно». Виразність лику підсилюють спалахи білил, трагічні темні очі та глибокі зморшки, позначені коричневими мазками. У трактуванні обличчя Іоанна Предтечі дослідники вбачають вплив античних театральних масок. Численні втрати фарбового шару у багатьох місцях відкривають дерев’яну основу ікони. Втім, незважаючи на значні ушкодження, образ полум’яного провидця справляє надзвичайно сильне враження. © О.Ж.