Назва:
Кумкум, флакон для пахощів
Датування:
13-14 століття
Місце створення:
Алеппо (?), Сирія
Матеріал та техніка:
Скло; розпис емалями, золочення
Розміри:
H - 16 см
Інвентарний номер:
1344 БВ
Джерело надходженння:
З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.
Публікації:
1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005.
Виставки:
У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.
Розділ колекції:
Мистецтво Іраку, Сирії, Єгипту
Коментар куратора
Цей невеликий скляний флакончик з довгою вузькою шийкою відкриває для нас один з цікавих аспектів існування і сприйняття тіла в середньовічній культурі ісламу. Перед нами кумкум – так арабською мовою називали спеціальну посудину для зберігання парфумів і пахощів. За формою, якістю скла та технікою оздоблення цей предмет, без сумніву, походить із Сирії і, найвірогідніше, датується 13-14 століттям: саме тоді давні (ще доісламські) традиції скловиробництва на цих землях збагачуються новими ідеями і техніками декору - багатобарвним емалевим розписом і коштовним золоченням.
Кумкум оздоблено лаконічно і, водночас, вишукано. На золоченому тлі круглого, дещо сплющеного корпусу з обох боків розміщено емалевий орнамент у вигляді зелених трилисників, червоних кіл та разків темно-синіх крапок. Круглі медальйони у центрі кожної сторони флакона містять дві частини напису арабською мовою: „Володар справедливий / нехай уславиться його перемога” .
Зміст напису (характерна формула лояльності – військової чи релігійної) вказує на те, що користувачем речі був чоловік. І це цілком ймовірно, адже в культурі ісламу традиція використання пахощів чоловіками є дуже давньою і, що цікаво, гаріяе підтримуваною релігійною доктриною. Про це свідчать хадиси – середньовічні перекази про слова та діяння Великого Пророка мусульман Мухаммада. Згідно з ними, Великий Пророк не лише сам щодня наносив пахощі, але й приписував це робити всім чоловікам перед виходом «на люди», наприклад, готуючись для участі у спільних п’ятничних (головних на тижні) чи святкових молитвах (намазах). Також, хадиси радять чоловікові привабливо напахтитися перед тим, як іти до жінки. Єдине застереження: чоловічі пахощі не мали містити спирту, а також, на відміну від жіночих, не могли лишати на шкірі кольорового сліду.
Ганна Рудик