Пропустити навігацію

Назва:

Мадонна з немовлям на півмісяці

Датування:

Початок 16 століття (?)

Місце створення:

Німеччина (?)

Матеріал та техніка:

Дерево, різьблення, поліхромний розпис, золочення

Розміри:

103х6х33х22,5

Інвентарний номер:

Inv. 76 СК

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків

Розділ колекції:

Європейська скульптура

Коментар куратора

У німецькому мистецтві подібний тип скульптури має назву «Mondsichelmadonna», тобто «Мадонна Півмісяця». Цей різновид іконографії Богоматері є однією з варіацій сюжету «Мадонна Апокаліпсису» (Одкр. 12.1) і з’явився у Північній Європі доби пізньої готики (15 – середина 16 століття).

Корона на голові Богоматері позначає її як Царицю Небесну, золотий плащ на плечах Діви підкреслює цей високий статус. У її лівій руці був скіпетр – атрибут королівської влади. Зачіска Марії – дівоча, із непокритими розплетеними косами, – ознака чистоти, адже Богоматір з дитям виступає тут також і як божа наречена. На це натякає і яблуко у руці Немовляти Христа: у середньовічній традиції Марія асоціювалася із земною церквою, яка вручає себе богу як дружина чоловікові. Також це яблуко символізує визволення від первородного гріха, яке дароване людству через хресну смерть Спасителя. Хрестоподібне положення ніг Немовляти є алюзією на цей його майбутній подвиг.

Унизу скульптури, під ногами Мадонни, – демон у вигляді півмісяця з обличчям у тюрбані. Майстри середньовіччя часто надавали пекельним створінням подоби сучасних їм ворогів. Такими на початку 16 століття стали турки, через численні війни з ними. Тому в цей час нерідко саме турки виступають у мистецтві Північної Європи як узагальнене втілення темних сил. Отже Мадонна, як і «жона, вбрана у сонце» з апокаліптичного видіння Іоанна, торжествує над Злом.

Постава фігури Марії, що нагадує латинську «S», та граційні жести Богоматері й Немовляти відповідають витонченій культурі інтернаціональної готики. Висока якість шару позолоти, розмір скульптури, а також відмінна деталізація із ретельно проробленими рисами обличчя, руками обох персонажів та рельєфними візерунками на одязі Богоматері, – ознаки майстерності та коштовності роботи з її створення. Тож імовірно, що вона знаходилася в центральній частині різьбленого поліхромного вівтаря, виконаного на замовлення магістрату або єпископа одного з німецьких чи австрійських міст. На тильному боці скульптури є залишки кріплення у вигляді кованого гачка.

© Анастасія Мацело