Пропустити навігацію
Основа олійного світильника у формі порожньої колони. Гравірована горизонтальними стрічками орнаменту та написів перською мовою, які містять вірші Сааді

Назва:

Маш'аль, світильник-смолоскип, з віршами Сааді Ширазі

Датування:

17 століття

Місце створення:

Іран

Матеріал та техніка:

Мідний сплав; лиття, карбування, гравірування

Розміри:

H: 36 см

Інвентарний номер:

168 БВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

У постійній еспозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року. "Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків).

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Маш’аль – світильник у формі порожньої колони, нагорі якої розміщувався резервуар з олією та ґнотом. Такий тип освітлювального приладу, за даними істориків, увійшов до побуту іранців у середині 16 століття і зберігав своє значення до модерної доби. Маш’алі призначалися, в першу чергу, для освітлення двору чи саду під час вечірок.

Основою декору світильників були стилізовані рослинні та квіткові мотиви, тонко вигравірувані різцем та додатково увиразнені шляхом заповнення тла малюнку чорним пігментом. «Родзинкою» оздоблення часто слугували рядки містичної поезії, пов’язані з темою світла і горіння.

На музейному світильнику у нижньому та верхньому ярусах елегантним почерком насталік нанесено вірші зі збірника «Бустан» Сааді Ширазі (1203/1210–1291). У рядках, вигравіруваних вгорі, поет вдається до відомої суфійської притчі про свічку та нічного метелика. Жертовне стремління метелика до вогню трактується як метафора самозречення містика у прагненні до граничного єднання з Усевишнім.

Ганна Рудик