Пропустити навігацію

Автор:

Сара Бернар (Париж, 1844 – 1923)

Назва:

Офелія

Датування:

між 1881 – 1884

Місце створення:

Матеріал та техніка:

мармур

Розміри:

70,5 х 59 см

Інвентарний номер:

Inv. № 64 СК

Розділ колекції:

Європейська скульптура

Коментар куратора

«Божественна Сара», «Імператриця театру», «Золотий голос» – і це ще далеко не повний перелік хвалебних епітетів великої французької актриси, яка першою тріумфально гастролювала на п’яти континентах. Поряд із акторським генієм, літературним та режисерським талантом, Сара-Марія-Анріетта Бернар була також обдарованим живописцем та відомою скульпторкою. Вона працювала, зокрема, у мармурі – матеріалі, який традиційно вважався виключно чоловічою сферою творчості.

Образ Офелії, улюбленої шекспірівської героїні Сари Бернар, за доби модерну перетворився на справжню обсесію. Тож «Імператриця театру» віддала належне цій манії не лише на сцені, а й у скульптурній майстерні. Флористичні деталі зображення підкреслюють певну його автобіографічність. Фіалки у волоссі дівчини – улюблені квіти великої актриси. Троянди й анемони, що поряд із ними «плинуть» мармуровою «водою», символізують любов та смерть. Відомо, що закоханість у тему смерті супроводжувала Сару Бернар протягом усього життя. Зокрема, у епізоді поховання нещасної нареченої Гамлета акторку виносили на сцену в заквітчаній труні.

Втім, мармурова «Офелія» – не автопортрет. Ані риси обличчя моделі, ані пропорції її фігури не відповідають фізиці «Божественної Сари». Вважається, що натхненням для цієї скульптури стали кілька джерел. Перш за все, це знаменитий однойменний твір художника-прерафаеліта Джона Еверетта Мілле, який Бернар могла бачити на літографіях. Серед інших взірців – однойменна картина Ежена Делакаруа, бронзовий рельєф Огюста Прео, а також, імовірно, гіпсовий зліпок з обличчя «Невідомої з Сени» – юної паризької утоплениці. У розумінні людей «fin de siècle» (фр. «кінець століття») ця анонімна загибла дівчина стала романтизованим символом «жертви кохання».

У світі відомі три авторські, відмінні у дрібних деталях, мармурові версії «Офелії». Першу в 1881 році Сара Бернар подарувала Королівському театру Копенгагена, де скульптура була вмонтована у нішу в фойє. Друга – стала дарунком другові акторки, художнику Гансу Макарту. По його смерті, у 1885 році вона була продана на аукціоні, де Богдан Ханенко придбав дві картини для своєї колекції. Імовірно, рельєф також був куплений Богданом Івановичем – і подарований братові дружини, Олександрові Николовичу Терещенку, в особняку якого й перебував аж до 1938 року. Третя ж «Офелія» разом із акторкою подорожувала до США з нагоди виставки 1893 року в Чикаго, і у 2017 році стала одним із шедеврів, представлених на Сотбіс.

А.М.