Пропустити навігацію
Мати, сестри та служниці на порозі зустрічають із школи трьох хлопців різного віку.

Автор:

Джон Джонс (Англія, бл. 1745-1797) за Вільямом Редмором Біггом (1755 – 1828)

Назва:

Повернення зі школи

Датування:

18 століття

Місце створення:

Англія

Матеріал та техніка:

мецо-тинто, кольоровий відбиток

Розміри:

460х564

Інвентарний номер:

3402 ГР

Виставки:

«Дитячий світ. Образ дитини в європейському мистецтві XVI – XIX ст.»

Розділ колекції:

Європейська гравюра

Коментар куратора

У кінці 18 століття публічне виявлення теплих почуттів між членами родини вже не вважалося неприйнятним. Вільям Бігг, за картиною якого створено цю гравюру, був відомим майстром популярних сцен з домашнього життя, що відображали нові стандарти суспільної поведінки.

Братів, що повертаються додому після тривалого перебування у віддаленій школі-інтернаті, зустрічає вся родина. Мати, сестри, навіть служниця вибігли зустрічати хлопчиків на ґанок. Показово, що художник акцентує увагу на емоціях персонажів. Молодший син рветься до матері, його ніжно обіймає сестра. Старший хлопчик вчиться стриманості джентльмена, втім також не приховує своєї радості від зустрічі з родиною.

Тривале навчання в інтернатах у той час вважалася дуже корисним для дітей із заможних родин, але їхнє повернення було довгоочікуваною подією для усіх домочадців.

Вочевидь, молодий чоловік, що несе підручники школярів і скриньку з речами, є їхнім особистим наставником. Він займався з дітьми вдома і традиційно мешкав з ними в інтернаті, виконуючи обов’язки гувернера.

Окремої уваги заслуговує вбрання дітей. Старша дівчинка вже одягнена , як доросла, тоді як менша все ще носить дитячу сукню із глибоким вирізом, завищеною талією і вкороченими рукавами. Її сукенка традиційного для маленьких дівчат білого кольору підперезана великим блакитним поясом. В одязі хлопчиків відмінність між дитячим і дорослим одягом більш помітна. Молодший брат ще носить широкі дитячі штанці, тоді як старший вже вбраний у дорослу версію чоловічого костюму. Лише особливий комірець його сорочки є подібним до комірця молодшого братика. Схожі на жіночі, такі комірці позначали «перехідний» статус хлопчиків, що вже полишили домашній, жіночий світ, але ще не вповні належать до зовнішнього – чоловічого.