Пропустити навігацію
Згори чотири стовпці рукописного тексту перською мовою. Знизу - мініатюра: ліворуч - фортеця, з якої виглядають вартові, справа підходить чоловік, ведучи 4 верблюдів

Автор:

Іранський художник дрігої половини 15 століття, ширазька школа (?)

Назва:

Рустем біля фортеці на горі Сепенд (аркуш з рукопису "Шахнаме")

Датування:

Друга половина 15 століття

Місце створення:

Іран

Матеріал та техніка:

Папір, гуаш, золото, чорнило

Розміри:

23,8 см х 14, 2 см

Інвентарний номер:

451 ГРВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Ймовірно, придбано у Парижі 1914 року у Фредріка Мартіна. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Крачковская, В. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Відтиск з «Записки Коллегии востоковедов» при Азійському музеї Академії наук СРСР, т. ІІ, вип.1. Ленінград: 1927. 2. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків).

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Аркуш з рукопису поеми «Шахнаме» оповідає історію про похід героя Рустема на гору Сепенд з метою знищення неприступного міста-фортеці. Мініатюра ілюструє епізод, коли Рустем та його військо підійшли до стін фортеці. Воїни вдалися до підступу: перевдяглися та заховали зброю, видаючи себе за торговців сіллю – найціннішим для міста товаром. Вартові фортеці повірили «купцям» та відчинили їм ворота. Відповідно до змісту епізоду, Рустема зображено в образі простого купця, без традиційних атрибутів героя: тигрової шкури, шолома та зброї.

Текст, уміщений над мініатюрою, є частиною розділу поеми, де оповідується згаданий епізод. Зокрема, текст містить такі рядки: «Під’їхав одразу Рустем до воріт, / І весь караван за Рустемом услід. / Коли посланець повернувся назад, / Володарю він доповісти був рад: / „Прибув караван із далеких сторін, / І сіллю увесь навантажений він”. / Володар почув повідомлення це / Й відразу його звеселіло лице. / „Ворота відкрити! – лунають слова. – / Впустити в фортецю увесь караван». (Переклад М. Ільницького, підготовка тексту Н. Вишневської).

Опецькуваті фігури людей, типи головних уборів, а також, зображення хмарок в китайському стилі, вказує на вірогідну належність автора до ширазької школи мініатюри у східному Ірані.

Ганна Рудик