Пропустити навігацію
Пара порцелянових левів-охоронців, вкритих бірюзовою поливою. Самець зображений із м'ячем або перлиною. Самиця зображена із левеням.

Автор:

Невідомий

Назва:

Лев та левиця

Датування:

Доба Цін (1644–1911), 18–19 століття

Місце створення:

Китай

Матеріал та техніка:

Порцеляна, бірюзова полива

Розміри:

h – 35 см

Інвентарний номер:

922 ДВ, 923 ДВ

Джерело надходженння:

З надходжень 1956 р.

Розділ колекції:

Мистецтво Китаю

Коментар куратора

Порцелянові статуетки лева та левиці доби Цін (1644–1911) демонструють своєрідну іконографію цього звіра, що поступово склалась у Китаї.

Образ лева посідає одне з провідних місць у культурі та мистецтві традиційного Китаю, потрапивши до Піднебесся із буддизмом за доби Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.).

Ймовірно, уявлення китайців про цього звіра спочатку засновувались на літературних описах, що містились в індо-буддистських текстах, а також оповідках купців і мандрівників. Попри появу реалістичних трактувань лева за доби Північна Вей (386–535), з часом вкорінився фантазійний образ цієї тварини.

Буддисти здавна вважали лева захисником істини. Вирізьблені з каменю фігури цих звірів встановлювали перед входом до буддистських храмів. Китайці наслідували цю традицію, і згодом кам'яні скульптури левів почали розміщувати для відлякування злих духів обабіч входу до імператорських палаців, храмів, урядових споруд та садиб заможних китайців.

Зазвичай це були пари звірів, лева та левиці, що символізують поняття їнь–ян. Нескладно визначити стать, адже самця зображують із м’ячем (перлиною), а самицю – із левеням на лапі, або під нею.

Порцелянові леви є зменшеною реплікою таких традиційних скульптурних пар.

Потьоки поливи яскравого бірюзового кольору, утвореного за рахунок додавання оксиду міді, створюють враження руху м’язів і додають життєвості фігуркам. А декоративне оздоблення та кубічні підставки вказують на побутування таких фігурок як прикрас інтер’єру.

Китайська назва лева ши (狮, shī) співзвучна зі словом вчитель (师, shī), тому цей звір вважався утіленням чеснот шляхетної людини, внутрішній стійкості та досягнень.

Європейці нащивали левів-вартових «Собаки Фо» або «Собаки Фу». Ймовірно, назва прямо пов'язана із буддизмом і сприйняттям лева, як захисника істини. Оскільки китайською Будда і буддизм звучать як Фо/Фу (佛, fó, fú), то лев-охоронець відповідно є "Собакою Будди" або "Собакою Фо" (Фу). Крім цього, китайське позначення Будди і буддизму омонімічні до одного з позначень слова щастя (福, fú), що створює додаткове благозичливе значення образу лева в китайській культурі.

Асоціація із левами-охоронцям, як із собаками, також могла з’явитись завдяки їх ототожненню із породою «лев’ячої собаки» або пекінської болонки (пекінес), виведеної у Китаї у 1–3 століттях.

Ольга Новікова