Пропустити навігацію
Пара порцелянових левів-охоронців, вкритих бірюзовою поливою. Самець зображений із м'ячем або перлиною. Самиця зображена із левеням.

Автор:

Невідомий

Назва:

Статуетки лева та левиці

Датування:

Доба Цін (1644–1911), 18–19 століття

Місце створення:

Китай

Матеріал та техніка:

Порцеляна, бірюзова полива

Розміри:

h – 35 см

Інвентарний номер:

922 ДВ, 923 ДВ

Джерело надходженння:

З надходжень 1956 р.

Розділ колекції:

Мистецтво Китаю

Коментар куратора

Порцелянові статуетки лева та левиці доби Цін (1644–1911) демонструють своєрідну іконографію цього звіра, що поступово склалась у Китаї.

Образ лева займає одне з провідних місць у культурі та мистецтві традиційного Китаю, потрапивши до Піднебесся із буддизмом за доби Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.).

Ймовірно, уявлення китайців про цього звіра спочатку засновувались на літературних описах, що містились в індо-буддистських текстах, а також оповідках купців і мандрівників. Попри появу реалістичних трактувань лева за доби Північна Вей (386–535), з часом вкорінився фантазійний образ цієї тварини.

Буддисти здавна вважали лева захисником істини. Тому вирізьблені з каменю фігури цих звірів встановлювали перед входом до буддистських храмів. Китайці наслідували цю традицію, і згодом кам'яні скульптури левів почали розміщувати перед входом в імператорські палаци, храми, урядові споруди та садиби заможних китайців для відлякування злих духів.

Зазвичай це були пари звірів, лева та левиці, що символізують поняття їнь–ян. Нескладно визначити стать, адже самця зображують із м’ячем (перлиною), а самицю – із левеням на лапі, або під нею.

Музейна лев'яча пара з порцеляни є зменшеною реплікою таких традиційних скульптурних зображень.

Потьки поливи яскравого бірюзового кольору, утвореного за рахунок додавання оксиду міді, створюють враження руху м’язів і додають життєвості фігуркам. А декоративне оздоблення та кубічні підставки вказують на побутування таких фігурок як прикрас інтер’єру.

Китайська назва лева ши (狮, shī) співзвучна зі словом вчитель (师, shī), тому цей звір вважався утіленням чеснот шляхетної людини, величі, мужності, внутрішній стійкості і життєвих успіхів. Європейці ж левів-охоронців почали називати «Собаки Фо» або «Собаки Фу». Ймовірно, назва напряму пов'язана із буддизмом і сприйняттям лева, як захисника істини. Оскільки, китайською Будда і буддизм звучать як Фо/Фу (佛, fó, fú), то лев-охоронець відповідно є "Собакою Будди" або "Собакою Фо" (Фу). Крім цього, китайське позначення Будди і буддизму омонімічні до одного з позначень слова щастя (福, fú), що створює додаткове доброзичливе значення образу лева в китайській культурі.

Асоціація із левами-охоронцям, як із собаками, також могла з’явитись завдяки їх ототожненню із породою «лев’ячої собаки» або пекінської болонки (пекінес), виведеної у Китаї у 1–3 століттях.

Ольга Новікова