Пропустити навігацію
Дві жінки сперечаються через немовля, яке лежить на землі. За конфліктом спостерігають правитель на троні і натовп.

Автор:

Схельте Больсверт (бл. 1586—1659) за картиною Пітера Пауля Рубенса (1577—1640)

Назва:

Суд Соломона

Датування:

16 — 17 століття

Місце створення:

Фландрія

Матеріал та техніка:

гравюра різцем

Розміри:

541х495

Інвентарний номер:

3087 ГР

Виставки:

«Дитячий світ. Образ дитини в європейському мистецтві XVI – XIX ст.»

Розділ колекції:

Європейська гравюра

Коментар куратора

Репродукційну гравюру виконано за картиною Рубенса, присвяченою біблійній оповіді про мудрість і справедливість царя Соломона. До нього по суд прийшли дві жінки, які мешкали у спільній оселі і одночасно народили. Одна із породіль уві сні придушила своє немовля на смерть, і тепер кожна з позивальниць стверджувала, що живою лишилася саме її дитина. Цар Соломон звелів розділити вціліле немовля між суперницями, розрубавши його навпіл. Шахрайка одразу погодилася. Справжня ж матір, нажахана, була ладна віддати дитя іншій, аби тільки лишити його живим.

Дослідники історії дитинства вважають, що цей біблійний епізод є одним з найдавніших свідчень про часту випадкову смерть немовлят. Її зазвичай спричиняла задуха в оселях, недбалість матерів, які спали з малятами в одному ліжку, або навіть навмисне придушення, якщо дитина була небажаною.

Починаючи від доби Відродження, часу коли суспільна цінність дитини стала набагато значнішою, представники церкви і влади вели публічну боротьбу із подібною недбалістю і злочинними діями щодо дітей. Відтоді твори на сюжет «Суд царя Соломона» отримали, окрім релігійного, ще інше – моралістичне значення. У мистецтві бароко, одним з найяскравіших майстрів якого був Рубенс, цей сюжет значно поширився і набув гострого драматичного звучання.