Пропустити навігацію
Вишивка настінна шовкова, композиція - 6 великих червоних кіл, обведених синім та жовти

Назва:

Сузані палак

Датування:

Друга половина 19 століття (1860-1870 рр.)

Місце створення:

Ташкент, Узбекистан

Матеріал та техніка:

Вишивка шовком на кустарній бавовняній основі (мата); техніки босма, йурма, ілмок

Розміри:

203 см х 273 см

Інвентарний номер:

1280 БВ

Джерело надходженння:

Придбано музеєм у 1962 році від А.І. Рабиновича

Публікації:

Рудик, Г., Чурлу, М. Сузані - оберіг життя. Обрядове шитво Середньої Азії 19-20 століть з колекціх Музею Ханенків та приватних зібрань України. Буклет виставки. К., Музей Ханенків, 2011

Виставки:

"Сузані - оберіг життя. Обрядове шитво Середньої Азії 19-20 століть з колекціх Музею Ханенків та приватних зібрань України" (Музей Ханенків, 2011)

Розділ колекції:

Мистецтво народів Середньої Азії

Коментар куратора

"Сузані" або "сюзане" походить від перського слова "сузан", яке означає голка. Сузані - це тип яскравого гаптованого (переважно шовком) панно, яке в країнах Середнього Сходу (передусім в Узбекистані й Таджикістані, але також в Афганістані та Ірані) традиційно вішали на стіни або використовували як покривала під час свят та інших важливих для родини подій. Культура виготовлення й ужитку сузані виникла в давніх центрах осілої землеробської та міської цивілізації Центральної Азії (Туркестану), котрі століттями були вузловими пунктами міжнародних торгівельних маршрутів Великого Шовкового шляху.

Одне з найцінніших сузані музейної колекції - взірець старовинной ташкентської вишивки типу "палак". Поле великого настінного панно всуціль зашито шовком. Ташкентські палаки - єдиний вид сузані, де переважають не рослинні, а астральні мотиви. Традиційна композиція з великих кіл пов'язана, як свідчать етнографічні дані, з символікою місяця та зірок. Зображені на сузані небесні світила були покликані привернути до родини здоров'я та репродуктивні сили.

Вишивку фарбовано винятково натуральними барвниками. Яскравий насичений тон холодного червоного (барвник кошеніль), який зустрічається ув узбецьких сузані до 1890-х років, є одним з показників часу створення предмета.

Ганна Рудик