Пропустити навігацію

Автор:

Невідомий

Назва:

Тарілочка

Датування:

Доба Сон (960–1279)

Місце створення:

Китай, Дзюнь

Матеріал та техніка:

Кам'яна кераміка, полива

Розміри:

d – 12 см.

Інвентарний номер:

972 ДВ

Публікації:

Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005.

Розділ колекції:

Мистецтво Китаю

Коментар куратора

Тарілочка вишуканого блакитно-зеленого кольору із яскравою пурпурово-фіолетовою плямою – результат контрольованого випалу і фантазії кераміста.

Виріб належить до зеленої кераміки цінци (кит. 青瓷, qīngcí), що була вдалою спробою «копіювання» нефриту – найкоштовнішого для китайців каменю.

Виготовлялись такі посудини у майстерні Дзюнь (кит. 钧窑, jūnyáo), від якої й отримали свою назву дзюнь яо.

За доби Сон існувало декілька майстерень з виготовлення кераміки та фарфору. Серед них найвідомішими були п’ять: Ґуань, Ґе, Дін, Дзюнь та Жу.

Посудини, створені в майстерні Дзюнь, вирізняються особливою декоративністю завдяки змішаним поливам. Нефритовий колір утворювався завдяки вмісту заліза у поливі (між 1 і 3%).

Неправильної форми плями на світло-блакитному або світло-зеленому тлі виглядають дуже ефектно. За результатами досліджень визначено, що вони утворювались за рахунок додавання до поливи міді.

Уся поверхня тарілочки вкрита павутинням тріщинок – кракле або цеком, що утворювався на поливі через різницю між коефіцієнтом розширення стінок посудин і полив’яного шару. З’явившись, ймовірно, як дефект під час випалу, в подальшому цек був опанований виробництвом та застосовувався у декоративних цілях як один з прийомів прикрашання виробів.

Плями із цеком надавали керамічним виробам неповторності при достатньо загальній типологічній подібності.

Виготовляли дзюнь яо здебільшого для декоративних цілей. Також їх застосовували під час чайної церемонії або заняття каліграфією.

Ольга Новікова