Назва:
Таріль з чорним розписом під бірюзовою поливою
Датування:
17 століття
Місце створення:
Ісфаган або Тебриз (?), Іран
Матеріал та техніка:
Фаянс; підглазурний розпис чорним під прозорою бірюзовою поливою
Розміри:
D - 34, 3 см
Інвентарний номер:
105 БВ
Джерело надходженння:
З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.
Публікації:
1. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 2. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.
Виставки:
"Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків).
Розділ колекції:
Мистецтво Ірану
Коментар куратора
Декілька видів перської кераміки 17 століття, розписаної у вільній експресивній манері і вкритої ефектним цеком, традиційно класифікувалися як так звана кераміка "Кубачі". Ця умовна назва пов'язана із селищем Кубачі в Дагестані (Північний Кавказ), де у 19 столітті було виявилися сконцентровані величезні обсяги іранської кераміки доби Сефевідів. Питання про те, в яких виробничих центрах Ірану було виготовлено "кубачінську" кераміку, досі лишається дискусійним.
Один із самобутніх та, можливо, найбільш ранніх різновидів загадкової "кубачінської" групи – кераміка, розписана чорним під прозорою бірюзовою поливою. Бірюза та бірюзовий колір мали особливу семантику в Ірані через омонімію перських слів firuza – камінь бірюза та firuzi – перемога, процвітання.
Сама ідея поєднання в розписі чорного й бірюзового в історії кераміки Ірану бере початок у глеках і чашах кінця 12 століття. Наступним етапом розвитку традиції була чорно-бірюзова тимуридська кераміка 15 століття. У предметах 17 століття стиль розпису стає помітно легшим, вільнішим, ескізнішим. В самому русі руки художника відчувається досвід мистецтва каліграфії.
Ганна Рудик