Пропустити навігацію
Плаский таріль із віртуозним розписом у вигляді куща рослин на білому тлі. Основні мотиви: великий вигнутий зубчастий листок, червоні троянди, блакитні тюльпани та гіацинт

Назва:

Таріль з листком "саз", гвоздиками, тюльпанами та гіацинтом

Датування:

Початок 17 століття

Місце створення:

Ізнік, Туреччина

Матеріал та техніка:

Фаянс; поліхромний розпис під прозорою поливою

Розміри:

H: 5.6 cм; D: 29.1 c

Інвентарний номер:

20 БВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2. Миллер Ю. Художественная керамика Турции. Ленинград, 1972. 3. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 4. Державні зібрання України. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Альбом. 2008. 5. Рудик Г. Колекція османського мистецтва Музею Ханенків // “Хроніка 2000, Україна-Туреччина”. Антологія вибраних академічних статей. Київ, 2014. 6. Рудик Г. Мистецтво ісламу в колекції Національного Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у зб. "Мистецтво ісламу в музеях України" (ред. Ганна Рудик). Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.

Розділ колекції:

Мистецтво Османської Туреччини

Коментар куратора

До вартісних творів османської кераміки музею належить таріль з композицією «кущ» у центральному полі та стрічкою меандру краєм. Датований початком 17 століття, таріль дає вишуканий приклад розпису в так званому стилі «саз», ключовим мотивом якого є великий зубчастий листок (так званий "листок будяка"). Іншими мотивами розпису є улюблені османцями вкіти: гвоздики, гіацинт та тюльпани, подані у природних вигинах стебел і листя.

Декор тареля вирізняється тонким і виразним малюнком на ідеально білій поверхні, яка завдячує цим використанню майстрами високоякісного білого ангоба. Художник застосував для розпису рідкі фарби, які містили сполуки різних металів та давали при випалюванні яскраві кольори. Щоб запобігти розтіканню фарб за межі контурів малюнку елементи обведено тонкою чорною лінією в техніці "cuerda seca" - суха мотузка. Покриття декорованої посудини шаром прозорої свинцевої поливи надало вишуканій квітковій композиції рівного яскравого полиску. Окрім художніх якостей, таріль привертає увагу цікавим композиційним рішенням: зламане стебло однієї з квіток тонко врівноважує асиметричний дизайн.

Ганна Рудик