Пропустити навігацію

Назва:

Цяньлун, імператор Китаю (1735 – 1799)

Датування:

не раніше 1792 року

Місце створення:

Тибет, Амдо

Матеріал та техніка:

ґрунтоване полотно, клейові фарби

Розміри:

69 х 44,5 cм

Інвентарний номер:

478 ЖВ

Джерело надходженння:

з Музейного містечка, 1936, м. Київ

Розділ колекції:

Мистецтво Монголії, Тибету, Бурятії, Калмикії

Коментар куратора

Сюжет тангка може викликати певний подив – адже її головним героєм є не Просвітлена Сутність, духовний Вчитель чи святий, а китайський імператор. Це – одна з причин того, чому пам’ятка з колекції музею стала предметом окремого розгляду вітчизняного тибетолога Олени Дмитрівни Огнєвої.

Живописний твір зображує шостого представника Цін - останньої імператорської династії Китаю, створеної загарбниками з народу маньчжурів. Це – Айсінгьєро Хунлі (1711 – 1799), що правив протягом 1736 – 1795х років під девізом «Непорушне і уславлене». Китайською це звучить як «Цяньлун», і девіз був водночас тронним іменем володаря.

Цяньлун – поки йому не стали на заваді вік і здоров’я – досить успішно підтримував могутність династії і протистояв факторам, що згодом призвели до її занепаду.

Одним з важливих напрямків зовнішньої політики китайських імператорів було зміцнення свого впливу у Тибеті, ширше - Гімалаях й Центральній Азії. Цяньлун досяг в цьому неабияких успіхів.

У 1750му році у відповідь на вбивство місцевого лідера Г’юрмед Намг’яла (Чжурме Намчже) у столиці Тибету – Лгасі – спалахнуло повстання проти імператорського Китаю, китайців і маньчжурів. Цяньлунові вдалося не лише придушити його, але й провести вигідну для Цін реформу місцевої влади та досягти максимального китайського впливу у Країні Снігів, хоч вона і не стала частиною імперії.

Лояльне до Цяньлуна буддистське духівництво проголосило його великим монархом – покровителем Благородного Вчення. У ствердженні цього і полягає зміст тангка.

Володар показаний сидячим у «позі лотоса» на розкішному «драконовому» троні (звернемо увагу - скульптурні зображення голів китайських драконів «лун» на бічних виступах спинки сидіння). Перед ним – столик з підношеннями.

Вгорі серед хмар показано засновника школи гелуг Цзонгаву в оточенні Сьомого Далай-лами Калзанг Чжамцго та Третього Панчен-лами Лобзанг-балден-єшея.

Внизу, перед троном головного героя, змальовано монгольського ієрарха школи гелуг Чжанчжа (або Джанджа) Гутугту Ролбі-дорже з двома священниками-вчителями обабіч.

Тангка привертає увагу вишуканим кольоровим рішенням. Постать імператора у верхньому вбранні темно-синього кольору з золотим шиттям постає на тлі трону, в зображенні якого бачимо площини жовтого й помаранчевого різних відтінків, темно-червоного, зеленого.

Євген Осауленко