Пропустити навігацію
Невелика золота статуетка, що зображує чоловіка, який сидить в позі лотоса

Назва:

Цзонгава Лобзанг Драгпа (1357-1419)

Датування:

18-19 століття

Місце створення:

Внутрішня Монголія (Долоннор)

Матеріал та техніка:

бронза, позолота

Розміри:

висота - 17 см

Інвентарний номер:

562 ДВ

Джерело надходженння:

з колекції Ханенків

Розділ колекції:

Мистецтво Монголії, Тибету, Бурятії, Калмикії

Коментар куратора

З особистої колекції засновника музею – Богдана Івановича Ханенка – походить і скульптурне зображення однієї з наріжних постатей в історії Тибету й тибетського буддизму – Вчителя на ім’я Цзонгава Лобзанг Драгпа (1357-1419).

Своєю головною метою він вважав створення такої системи монастирського життя та освіти, яка би гармонійно поєднувала чернечу дисципліну, вивчення й розвиток класичної філософії буддизму Магаяни та духовні практики буддизму Ваджраяни. Результатом цього стало заснування Цзонгавою школи гелуг (тибетською - «жовті капелюхи») Засновник вважав гелуг оновленим варіантом школи кадам, створеної одним з славетних індійських проповідників буддизму в Тибеті на ім’я Атіша Діпанкара Шрі Джняна (982 – 1054). З середини 17го по першу половину 20 століття – «гелуг» стала панівною в духовному та політичному житті самого Тибету і країн, де поширився тибетський буддизм. Незважаючи на бурхливі події 20 століття, свою домінуючу роль школа значною мірою зберігає і в наші дні.

Через те, що особа духовного вчителя вважається одною з головних цінностей в буддизмі Ваджраяни, в спадщині тибетського мистецтва є низка творів, близьких до європейського портрету. Але зображення Цзонгави не містять портретних рис. Вони передають твердження про те, що Вчитель – враховуючи його неабиякі здобутки в галузі філософії, силу думки та гостроту інтелекту, що вражали сучасників – був земним втіленням бодгісаттви Мудрості – Манджушрі.

В творах мистецтва Цзонгава постає як буддистський чернець з прекрасним усміхненим ликом, схожим на лик бодгісаттви. Чоло святого вінчає жовтий капелюх – символ школи гелуг і знак повернення до індійських буддистських традицій.

Символічний жест і атрибути наслідують зображення Манджушрі певного типу. Положення складених на рівні грудей рук символізує проповідь. З грудей святого виходять стебла двох рослин лотосу, на відкритих квітах яких знаходяться меч і книга.

Євген Осауленко