Пропустити навігацію

Назва:

Ушнішавіджая, бодгісаттва Щастя й Довголіття

Датування:

16-17 століття

Місце створення:

Тибет

Матеріал та техніка:

бронза, лиття, патинування, інкрустація, золочення

Розміри:

Висота – 22 сантиметрів

Інвентарний номер:

896ДВ

Джерело надходженння:

з Дирекції виставок та панорам СРСР, 1955 рік, м.Москва

Розділ колекції:

Мистецтво Монголії, Тибету, Бурятії, Калмикії

Коментар куратора

Разом з Амітаюсом та Білою Тарою Ушнішавіджая (індійською, санскритом – «Переможна з діадемою «Ушніша») належить до трьох основних подателів довголіття в тибетському буддизмі.

Героїня скульптури є уособленням однойменного «дгарані». «Дгарані» - молитовні формули, призначені для регулярного повторення. Вони подібні до відомих широкому загалу мантр, але більші за обсягом. «Ушнішавіджая дгарані» призначене для досягнення довголіття, зцілення недугів і нейтралізації негативної карми, що може призвести до нещасливих перевтілень у майбутньому. Згідно традиції, Будда Шак’ямуні проголосив це дгарані для порятунку небожителя Шустгіти. Через те, що в останнього поєднувалися гарна та погана карма, йому загрожували подальші перевтілення в пеклі, у вигляді тварини та людини-каліки. Дгарані з’явилося з «ушніші» - особливого виступу на верхівці голови Будди – звідки і походить його назва.

Як і зображення Амітаюса, зображення Ушнішавіджаї належить до групи пам’яток з зібрання музею, що наслідують риси буддистських скульптур північно-східної Індії. Звернемо увагу на трактування спинки трона як пишного ореолу довкола постаті і штучне затемнення (патинування) поверхні. Разом з тим лик героїні має не стільки індійські, скільки монголоїдні, близькі до тибетських риси.

Євген Осауленко.