Пропустити навігацію

Автор:

Майстер Санкар

Назва:

Ваджрабхайрава, гнівне втілення бодхісатви Мудрості Манчжушрі

Датування:

19 століття

Місце створення:

Тибет, монастир Ламаюру

Матеріал та техніка:

полотно, клейові фарби

Розміри:

65х47см

Інвентарний номер:

465ЖВ

Розділ колекції:

Мистецтво Монголії, Тибету, Бурятії, Калмикії

Коментар куратора

Живописний твір має не лише художню, але й значну історико–культурну цінність. З

зробленого на початку 20 століття запису на звороті ми знаємо, що це – робота живописця Санкара.

Також запис свідчить, що тангка було подароване славетному російському досліднику

старожитностей Центральної Азії – П.К.Козлову (1863-1935) під час відвідин району Гімалаїв –

Ладакгу.

Для тантричного буддизму Ваджраяни – як і для тантричних напрямків індуїзму – характерне

уявлення про те, що спілкування з Вищим в його страхітливих, загрозливих проявах – це

найшвидший і найефективніший шлях до Просвітлення.

В буддизмі роль таких загрозливих проявів Вищого виконують будди й бодгісатви в гнівних

подобах, які вшановуються як покровителі систем буддистської йоги. Грізний вигляд вони приймали

для приборкання індійських богів, чия поведінка загрожувала існуванню світу. Індійська назва таких

персонажів – «герука», тибетська – «ідам».

Ваджрабгайрава («ваджра» - блискавка, бгайрава – «страшний») або Ямантака (Яма - ім’я бога

смерті, антака – «винищувач») – гнівна подоба бодгісатви Манджушрі, що втілює Мудрість. Він

прийняв такий вигляд, аби приборкати індійського бога смерті Яму. За переказом, Ямою став

подвижник, що його злодії вбили як зайвого свідка. В момент смерті подвижник перетворився на

моторошного бога смерті і став нищити все довкола себе. Манджушрі у вигляді Ваджрабгайрави

переміг Яму, змусив його стати суддею тих, чия карма – перевтілення у пеклі.

«Герука» або «ідами» зображуються в момент танцю на тілах переможених супротивників. В

даному випадку Ваджрабгайрава попирає п’ятами фігури богів, людей, тварин, що уособлюють

недоліки характеру. Численні руки тримають різноманітну зброю та ритуальні предмети. Серед

дев’яти ликів ідама центральний – голова буйвола, тварини, що пов’язана з богом Ямою. Самий

верхній лик – то лик Манджушрі.

Переможений і підкорений бодгісатвою Манджушрі індійський бог смерті став у буддизмі

Ваджраяни вшановуватися як один з захисників вчення й громади. Яма двічі зображений в нижніх

кутках тангка.

Дещо незвичною рисою твору Санкара є гармонійне за настроєм пейзажне тло. Воно неначе

врівноважує грізність і страхітливість головного героя.

Євген Осауленко