
Автор:
Майстер Санкар
Назва:
Ваджрабхайрава, гнівне втілення бодхісатви Мудрості Манчжушрі
Датування:
19 століття
Місце створення:
Тибет, монастир Ламаюру
Матеріал та техніка:
полотно, клейові фарби
Розміри:
65х47см
Інвентарний номер:
465ЖВ
Розділ колекції:
Мистецтво Монголії, Тибету, Бурятії, Калмикії
Коментар куратора
Живописний твір має не лише художню, але й значну історико–культурну цінність. З
зробленого на початку 20 століття запису на звороті ми знаємо, що це – робота живописця Санкара.
Також запис свідчить, що тангка було подароване славетному російському досліднику
старожитностей Центральної Азії – П.К.Козлову (1863-1935) під час відвідин району Гімалаїв –
Ладакгу.
Для тантричного буддизму Ваджраяни – як і для тантричних напрямків індуїзму – характерне
уявлення про те, що спілкування з Вищим в його страхітливих, загрозливих проявах – це
найшвидший і найефективніший шлях до Просвітлення.
В буддизмі роль таких загрозливих проявів Вищого виконують будди й бодгісатви в гнівних
подобах, які вшановуються як покровителі систем буддистської йоги. Грізний вигляд вони приймали
для приборкання індійських богів, чия поведінка загрожувала існуванню світу. Індійська назва таких
персонажів – «герука», тибетська – «ідам».
Ваджрабгайрава («ваджра» - блискавка, бгайрава – «страшний») або Ямантака (Яма - ім’я бога
смерті, антака – «винищувач») – гнівна подоба бодгісатви Манджушрі, що втілює Мудрість. Він
прийняв такий вигляд, аби приборкати індійського бога смерті Яму. За переказом, Ямою став
подвижник, що його злодії вбили як зайвого свідка. В момент смерті подвижник перетворився на
моторошного бога смерті і став нищити все довкола себе. Манджушрі у вигляді Ваджрабгайрави
переміг Яму, змусив його стати суддею тих, чия карма – перевтілення у пеклі.
«Герука» або «ідами» зображуються в момент танцю на тілах переможених супротивників. В
даному випадку Ваджрабгайрава попирає п’ятами фігури богів, людей, тварин, що уособлюють
недоліки характеру. Численні руки тримають різноманітну зброю та ритуальні предмети. Серед
дев’яти ликів ідама центральний – голова буйвола, тварини, що пов’язана з богом Ямою. Самий
верхній лик – то лик Манджушрі.
Переможений і підкорений бодгісатвою Манджушрі індійський бог смерті став у буддизмі
Ваджраяни вшановуватися як один з захисників вчення й громади. Яма двічі зображений в нижніх
кутках тангка.
Дещо незвичною рисою твору Санкара є гармонійне за настроєм пейзажне тло. Воно неначе
врівноважує грізність і страхітливість головного героя.
Євген Осауленко