Від'їзд блудного сина з батьківського дому

Брати Корнеліс і Лукас де Валь тривалий час проживали в Генуї. Їхня майстерня згуртувала навколо себе фламандських митців-емігрантів, постачала їм матеріали та налагоджувала зв’язки із замовниками. У 1642 році учнем Корнеліса стає його племінник, Ян Батист де Валь, який пізніше створив багато гравюр за композиціями знаменитого дядька.

Близько 1658 року дядько і небіж створили серію з п’яти аркушів, присвячену історії блудного сина. Цю притчу Христос розповідав своїм учням, щоб продемонструвати цінність розкаяння та милосердя.

Гравюри ілюструють основні епізоди цієї історії. Вмовивши батька віддати свою частку спадку заздалегідь, легковажний син покидає рідний дім. Убраний у горностаєву накидку – символ заможності – батько у розпачі простягає до нього руки, прагнучи зупинити. Не дослухавшись благань батька, син покидає родинну оселю і бенкетує з повіями. Утім, він швидко витрачає свій статок на розваги і розкіш, після чого змушений стати свинопасом. У підсумку юнак кається та повертається назад до батька, який радо його приймає (Від Луки, 15:11-32).