Встановлення французькими революційними військами Дерева Свободи в Цвайбрюкені 11 лютого 1793 року.

З 1792 року протягом тривалого часу Франція перебувала у стані майже безперервних воєн з європейськими державами. Дуже скоро французька армія від оборони перейшла в наступ. Захоплюючи ворожі території, війська намагалися поширювати революційні ідеї. Своєрідною традицією стало встановлення Дерева Свободи – символу, що виник ще під час американської війни за незалежність і згодом поширився у Франції. Це були молоді деревця, які увінчували фрігійськими ковпаками та прикрашали стрічками, а потім влаштовували навколо танці і веселощі.

Населення завойованих французами територій часто радо вітало принесені ними зміни, проте інколи встановлення нового устрою і Дерев Свободи, як його символів, не мало підтримки. До того ж, солдати, незважаючи на власні лозунги, що закликали до рівності і братерства, часто грубо поводилися з місцевим населенням. Йоганн Каспар Пітц саме зобразив цей контраст між проголошуваними цінностями і реальним станом речей. Сам художник через нав’язані французами порядки втратив своє місце при герцогському дворі у Цвайбрюккені і змушений був поїхати. Він зобразив себе праворуч на першому плані – разом із родиною він покидає окуповане місто.