Пропустити навігацію
Мініатюра зображує юнака, який сидить у саду поряд з великим левом

Автор:

Афзал аль-Хусейні. Народився у 1600 (?)

Назва:

Юнак з левом (аркуш з альбому)

Датування:

1646 р.

Місце створення:

Іран

Матеріал та техніка:

Папір, гуаш, золото, чорнило

Розміри:

16.3 см х 19,9 см

Інвентарний номер:

454 ГРВ

Джерело надходженння:

З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Ймовірно, придбано Ханенками у парижі 1914 року у Фредріка Роберта Мартіна.. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.

Публікації:

1. Крачковская, В. Мусульманское искусство в собрании Ханенко. Відтиск з «Записки Коллегии востоковедов» при Азійському музеї Академії наук СРСР, т. ІІ, вип.1. Ленінград: 1927. 2. Рудик Г. Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України. Київ: Фенікс, 2017.

Виставки:

"Мистецтво Середньовічної Персії" (Музей Ханенків, 2003 р.). У постійній еспозиції зали мистецтва ісламу: 2006-2010 роки. "Харизма Ірану. Перське мистецтво 12-19 століть з колекцій музеїв України" (11. 2017- 02. 2018, Музей Ханенків).

Розділ колекції:

Мистецтво Ірану

Коментар куратора

Сцена відбувається у саду шаха чи вельможі. Лише вища еліта іранського суспільства могла дозволити собі утримувати в своїх садах великих хижих тварин. Головний убір юнака відповідає сефевідській моді середини 17 століття.

Автором мініатюри вважається Афзаль аль-Хусейні (Мір Афзаль Туні, Афзаль) – молодший сучасник і вірний послідовник Рези Аббасі. Відомий, насамперед, як майстер еротичного малюнку, Афзаль надавав перевагу зображенню дозвілля перської аристократії: юнаків або любовних сцен у саду. Окрім живописної манери на автора також вказує напис почерком насталік, розміщений внизу аркуша праворуч від центру: «Він! У перший день місяця Джумата Другого 1056 року (15 липня 1646 р.) було завершено малюнок найсмиреннішого Афзала аль-Хусейні» (Переклад Л. Гюзальяна).

З кінця 16 століття іранська мініатюра від’єднується від рукописної книги й набуває ролі самостійного і самоцінного твору мистецтва. Зростає престиж праці художника та його творча й економічна свобода – на окремих творах значно легше заробити на життя, ніж працюючи над цілою книгою. Окремі малюнки, а також каліграфічні аркуші з віршами складають вишукані альбоми-мурака, що відображають естетичні й інтелектуальні запити заможних колекціонерів.

Ганна Рудик